14 лютого- всесвітній день комп'ютерника

14 лютого - День Закоханих просто і закоханих в комп'ютерну техніку, робототехніку теж, адже в цей день відзначається неофіційний, але відомий в професійному світі День комп'ютерника.

В далекому 1946 році, 14 лютого американці змогли запустити перший повноцінний комп'ютер - проект називався ENIAC, що можна перевести як Електронний числовий інтегратор і обчислювач. Як водиться, створювався цей монстр від обчислювальної техніки за рахунок військових і для вирішення їхніх специфічних завдань.

Історія виникнення комп'ютерної техніки сповнена туманних відомостей і вільних трактувань. Хтось стверджує, що першим обчислювальним пристроєм був давньогрецький абак, сюди ж відносять винахід логарифмічної лінійки і ще безлічі лічильних механізмів. Більшість же істориків комп'ютерної техніки згодні з тим, що найбільший внесок у розвиток лічильних механізмів вніс Чарльз Беббідж, англієць, що жив у ХІХ столітті. У його машині було присутньо багато з того, що застосовувалося в комп'ютерах і сьогодні.

Машина Беббіджа передбачала і таку собі мову програмування, клавіатуру і перфокарти для введення інформації і обчислювальний пристрій, і способи виведення результатів розрахунків. Побудувати цей шедевр комп'ютерної думки ХІХ не вдалося. Не було тоді відповідних технологій.

До моменту створення проекту ENIAC і математика і технології вже дозволяли створення справжнього комп'ютера. Були й прототипи. Наприклад, створений в 1941 році комплекс Z3 від німецького інженера Конрада Цузе. Він вмів зчитувати інформацію з перфострічки, проте, в ньому застосовувалися не електронні компоненти, а механічні реле. В американському ЕНІАК електронної начинки було вже предостатньо - основу становили 17468 вакуумні лампи, можна було нарахувати 7200 діодів на основі з кремнію, півтори тисячі різних реле. Обіймав комп'ютер величезну площу, споживав 150 кВт і важив приблизно 27 тонн.

Лише через декілька років вже з'явилися транзистори, здатні замінити ненадійні лампи, магнітна пам'ять, інтегральні мікросхеми. Але все ж ENIAC зіграв свою роль. Машина пропрацювала аж до 2 жовтня 1955 року. З її допомогою виконувалися розрахунки, що мали суто практичне застосування, навіть перший цифровий метеорологічний прогноз був розрахований на цьому пристрої.

Ну і чи треба говорити, що застосування двійкової системи числення в обчислювальній техніці теж дісталося нам від ENIAC.

Тож вітаємо програмістів, що являють собою викладацький склад НГУ, і студентів факультету інформаційних технологій, майбутніх комп'ютерників!

Діана Максименко,

студентський прес-центр НГУ