Стійкість, розвиток та відновлення громад – критичні питання для громад на 3 році повномасштабної війни – результати дослідження

В умовах воєнних дій територіальні громади Дніпропетровської області продовжують розвиватися, забезпечуючи стійкість та адаптацію до нових реалій, підтримуючи функціонування критичної інфраструктури та покращуючи умови життя для своїх мешканців.

Дискусії на рівні влади, в експертних колах і громадському середовищі про відновлення, розвиток регіонів та громад, а також розробку планів відновлення, тривають з початку 2014 року. Вже тоді Україна почала працювати над відновленням населених пунктів, які були зруйновані агресором. Для успішного процесу відновлення необхідно забезпечити професійний та комплексний підхід, активно залучаючи жителів територіальних громад, бізнес, владу та громадські організації до цих процесів.

Особливо критичною ситуація є в Дніпропетровській області, де тривають військові дії. Керівництво області робить усе можливе для підтримки місцевих громад. Для глибшого розуміння цих викликів та визначення потреб для їхнього розв’язання Альянс українських університетів, за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», провів всебічне дослідження у дванадцяти громадах, кожна з яких має свій унікальний досвід. Експерти НТУ «Дніпровська політехніка» проводили дослідження в трьох територіальних громадах Дніпропетровської області, які потерпають від воєнних дій: Марганецькій, Зеленодольській та Мирівській. Особлива увага приділялася виявленню конкретних потреб громад у трьох ключових напрямках: стійкість, розвиток та відновлення.

«Дослідження потреб громад Дніпропетровської області, які страждають від наслідків воєнних дій, але при цьому наполегливо працюють над зміцненням своєї стійкості, відновленням та сталим розвитком, є важливими для визначення конкретних проблем та необхідних ресурсів для їх вирішення. Беручи участь в цьому дослідженні Дніпровська політехніка забезпечує реалізацію третьої місії нашого університету – співпраці з бізнесом, громадами та державою. Спільними зусиллями ми зможемо створити міцний фундамент для стабільного розвитку та процвітання наших регіонів. За участі експертів з університетів Альянсу була створена ефективна методологія для вивчення потреб громад, яка дозволила точно виявити основні виклики, а також узгодити бачення місцевої влади, бізнесу та громадськості щодо шляхів подолання цих викликів і подальшого розвитку громад. Дослідження потреб громад мають ключове значення для визначення конкретних проблем та необхідних ресурсів для їх вирішення. Отримані результати допоможуть чітко визначити вектор розвитку для кожної групи стейкхолдерів. Зокрема, мешканці зможуть отримати доступ до кращих послуг та умов життя, місцева влада отримає конкретні рекомендації щодо покращення інфраструктури та соціальних програм, бізнес зможе знайти нові можливості для інвестицій та розвитку, а громадські організації матимуть змогу більш ефективно реалізовувати свої ініціативи, спрямовані на підвищення добробуту громади. Результати досліджень будуть корисні не лише для пілотних громад, але й для інших, які зможуть орієнтуватися на виявлені проблеми та застосовувати отриману методологію для власних аналізів.», – підкреслив ректор Дніпровської політехніки Олександр Азюковський.

Дослідження, проведене з лютого по квітень 2024 року дослідницькими командами університетів, що входять до Альянсу, охоплювало широкий спектр даних, включаючи статистичні показники та індивідуальні звіти кожної громади. Результати показали, що стійкість залишається критично важливою проблемою на третьому році повномасштабної війни.

Важливим елементом методології було залучення різних груп населення до процесу оцінки. Опитування включало мешканців громад, керівництво та працівників органів місцевого самоврядування, представників бізнесу та громадських організацій, які ділилися своїми думками щодо якості та доступності укриттів, реакції на перебої зв'язку, ефективності влади в інформуванні про надзвичайні ситуації та загальної суспільної стійкості. Особлива увага приділялася специфічним потребам внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та сімей військовослужбовців.

Стійкість громади вимірюється її здатністю реагувати на надзвичайні ситуації та кризи. Дослідження показало, що мешканці оцінюють рівень стійкості своїх громад за кількома ключовими показниками, включаючи реакцію влади, ефективність інформування та якість укриттів. Задоволеність мешканців щодо реакції влади на надзвичайні ситуації в прифронтових громадах Дніпропетровської області були на достатньо високому рівні. Люди позитивно оцінили оперативність та ефективність дій місцевих органів влади у відповідь на кризові ситуації, а також рівень комунікації та підтримки з боку офіційних структур. Це свідчить про належний рівень підготовки та здатність влади діяти в умовах підвищеної небезпеки, забезпечуючи безпеку та благополуччя мешканців.

Якість та доступність укриттів була важливою темою для обговорення. Громади Дніпропетровської області мають краще підготовлені укриття ніж тилові громади, що є важливим аспектом для захисту населення. Найбільш проблемним питання укриттів виявилися для мешканців Мирівської громади. Це підкреслює необхідність інвестування у підвищення безпеки мешканців.

Недостатня готовність до кризових ситуацій спостерігається також у сфері IT-систем та резервного копіювання даних. У багатьох громадах тестування IT-систем не проводиться належним чином, що підвищує ризики їх функціонування під час надзвичайних ситуацій. Водночас, забезпечення громад джерелами живлення для органів місцевого самоврядування було оцінено позитивно, що свідчить про певний рівень підготовки до можливих криз.

Суспільна стійкість – ще один елемент, який вимірювався індексом, що враховує рівень довіри мешканців до місцевої влади та їхню готовність брати участь у громадських ініціативах. Результати показали, що громади з високим рівнем суспільної стійкості мають кращі показники реагування на надзвичайні ситуації, оскільки мешканці більш активно залучені до процесів прийняття рішень та взаємодії з владою.

Сумарний індекс суспільної стійкості в Зеленодольській, Мирівській та Марганецької громадах свідчить про необхідність подальшого посилення стійкості. Результати дослідження показують, що мешканці громади позитивно оцінюють керівництво своєї громади. Опитування вказує на те, що лідери громади активно прислухаються до думки мешканців. Загалом, респонденти висловлюють позитивну оцінку відкритості та чутливості керівництва до потреб населення. Це підкреслює ефективність комунікації між керівництвом та жителями.

У той же час, результати дослідження вказують на відсутність системної та тісної співпраці, а також на недолік взаємного вирішення проблем між бізнесом і місцевою владою. Налагоджена комунікація в цій сфері не є ефективною і не сприяє відновленню та покращенню громади. Необхідно розробити та впровадити стратегії, що сприяють більш ефективній взаємодії між місцевими органами влади та бізнесом. Це включає чітке визначення ролей і відповідальності кожної сторони. Важливо забезпечити прозорість комунікацій, створивши ефективні канали для обміну інформацією та зворотного зв'язку. Рекомендується активно залучати мешканців до обговорення важливих питань і прийняття рішень, що стосуються їхньої громади, через опитування, публічні консультації та громадські слухання.

Розвиток громади включає забезпечення якісних послуг, таких як освіта, охорона здоров'я, комунальні послуги та підтримка бізнесу. Згідно з дослідженням мешканці здебільшого задоволені якістю середньої освіти та комунальних послуг. Особливо високо оцінювались водопостачання та теплопостачання, що є критичним для забезпечення базових потреб населення.

Дослідження виявило, що мешканці задоволені якістю медичних послуг, але існують проблеми з доступністю медичних закладів та недостатньою кількістю медичних працівників. Особливо це відчувається в громадах, що знаходяться поблизу лінії фронту, де медичні заклади часто пошкоджені або зруйновані.

Отже, дані дослідження вказують на критичну потребу в забезпеченні стійкості громад, особливо у зв’язку з наслідками війни. Важливо залучати місцеву владу, бізнес та громадські організації до спільного вирішення проблем. Хоча бізнес-середовище і громадський сектор підкреслюють цю потребу як важливу, керівництво громади та мешканці сприймають її менш критично. Зокрема, оцінки комунікаційних послуг і базової інфраструктури, таких як водопостачання та благоустрій, є неоднозначними.

Задоволеність мешканців реагуванням місцевої влади на надзвичайні ситуації оцінюється як вище середнього. Проте, існують проблеми з перебоями у подачі Інтернету і води, які потребують термінового вирішення. Інтернет є критично важливим для зв’язку і доступу до інформації під час криз, тому необхідно поліпшити його інфраструктуру. Проблеми з водопостачанням, зокрема після обстрілів, також вимагають уваги.

У той же час потреба в розвитку Мирівської громади отримала критичну оцінку від мешканців. Мешканці висловили низький рівень задоволеності в таких областях, як водопостачання, дошкільна освіта, дорожня інфраструктура, економічний розвиток, спорт, інклюзивність та безбар'єрність громадських просторів і об'єктів соціальної інфраструктури. Ці негативні оцінки підкреслюють необхідність термінових заходів для покращення цих аспектів, що є критично важливими для розвитку та підвищення якості життя в громаді.

Бізнес є основою економіки, відтак, всебічна підтримка місцевих підприємців сприятиме підвищенню спроможності громади. Зокрема, представники бізнесу наголошували на необхідності зниження орендної плати за комунальне майно та надання пільг на сплату місцевих податків. Це допоможе створити сприятливі умови для розвитку підприємництва і економічного зростання громад. Багато респондентів відзначили, що місцева влада повинна більш активно підтримувати бізнес ініціативи та робити акцент на розвитку малого та середнього бізнесу.

Незважаючи на значні труднощі, з якими стикаються представники бізнесу в Марганецькій громаді під час війни, більшість опитаних не планують змінювати свою локацію. Лише 5% підприємців розглядають можливість перенесення бізнесу, в основному через наближеність своїх підприємств до зони бойових дій. Однак, дослідження виявило критичний дефіцит у ряді професій, що є важливими для підтримки місцевої економіки. Серед найбільш затребуваних спеціалістів: бухгалтери, продавці, слюсарі, столяри, зварювальники, електрики, верстатники, операторів пилорами, інженери та інші. Цей дефіцит вказує на необхідність активного розвитку програм навчання та підвищення кваліфікації у цих сферах, щоб підтримати стійкість і розвиток бізнес-середовища в умовах війни.

Для комплексної картини було також опитано громадський сектор. Серед основних викликів - нестача фінансування для реалізації власних проєктів. Громадські активісти наголосили на важливості підтримки місцевої влади ініціатив, спрямованих на розвиток громади, що сприятиме їх успішній реалізації. Співпраця між громадськими організаціями та місцевою владою є ключовим фактором для ефективного вирішення соціальних проблем та покращення якості життя мешканців, а також дозволяє значно розширити можливості для залучення ресурсів.

Відновлення громад після руйнувань, спричинених війною, є критично важливим аспектом дослідження. Відновлення інфраструктури, житлових будинків та інших важливих об'єктів є пріоритетним завданням для громад. Забезпечення фінансування для реалізації проєктів з відновлення є головним викликом, оскільки багато громад не мають достатніх ресурсів для самостійного покриття цих потреб. Необхідно залучати додаткові кошти з державного бюджету та від міжнародних організацій, а також покращувати координацію між різними рівнями влади та організаціями для ефективного відновлення.

До українських громад зараз прикута велика увага міжнародних партнерів, відтак, важливо використовувати це вікно можливостей через вдосконалення навиків реалізації проєктів та ефективної співпраці з Міжнародними організаціями. Це допоможе не лише залучити фінансову підтримку, але й експертизу та технології, необхідні для відновлення інфраструктури та покращення якості життя мешканців. Громади повинні активно шукати можливості для співпраці та залучати міжнародні ресурси для реалізації своїх проєктів.

Підсумовуючи, дослідження Альянсу українських університетів визначило, з якими викликами найбільше стикаються громади України стикаються у сферах стійкості, розвитку та відновлення. Незважаючи на значні труднощі, багато громад демонструють високу здатність до адаптації та розвитку. Важливою умовою для успішного подолання викликів є підвищення рівня взаємодії між владою, бізнесом та громадськими організаціями, а також залучення зовнішніх ресурсів та експертизи.

Альянс українських університетів продовжує свою роботу над зміцненням спроможностей громад, наданням експертної підтримки та розвитком стратегічних партнерств для забезпечення стійкого розвитку та відновлення України в умовах війни. Співпраця між університетами, місцевими органами влади, бізнесом та міжнародними організаціями є ключовим фактором для досягнення успіху в цих зусиллях. Це сприяє побудові стійких, розвинених та відновлених громад, готових до нових викликів та можливостей.

З повним узагальнюючим звітом по дослідженню потреб територіальних громад для стійкості, відновлення та розвитку можна ознайомитись за посиланням:

https://auu.com.ua/projects/proyekt-vidrodzhennya/
Довідково: В Альянс українських університетів навесні 2023 року об’єдналися шість закладів вищої освіти – Київський національний університет імені Тараса Шевченка (м. Київ), Київська школа економіки (м. Київ), Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (м. Дніпро), Національний університет водного господарства та природокористування (м. Рівне), Сумський державний університет (м. Суми) та Український католицький університет (м. Львів).