Оригінально відзначили 140-річчя від дня народження української поетеси Лесі Українки студенти нашого університету. Разом з Центральною міською бібліотекою, студентами театрального коледжу й консерваторії вони організували літературний вечір «Безсмертна дочка Прометея».

Родзинкою вечора стала інсценізація драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» творчою групою Центру культури української мови ім. Олеся Гончара на чолі з директором Центру викладачем кафедри історії та політичної теорії НГУ Іриною Цю’пяк. Коли гості вечора того зимового дня заходили до великої бібліотечної зали, то відразу потрапляли наче до предковічного волинського лісу. Саме так була декорована сцена, одну з найпримітніших флористичних деталей якої – кущ - виготовили студенти-гірники Тетяна Клименко, Христина Нарсія, Аліса Котельникова.

Центральна міська бібліотека, зі свого боку, підготувала розлогу виставку книг Лесі Українки й про Лесю Українку. І це було доказом того, що у місті, де більше 50 відсотків людей розмовляють російською мовою, шанобливо ставляться до рідної літературної спадщини. Крім того, бібліотекар Лариса Друбецька представила цікаву розповідь про походження, народження, життєвий і творчий шлях легендарної поетеси. А співробітник будинку-музею Дмитра Яворницького Віктор Єкшов підкорив присутніх проникливою одухотвореною розповіддю про перебування Лесі Українки, її матері Олени Пчілки і рідної сестри Ольги Косач-Кривинюк у Катеринославі. Прикрасою вечора став конкурс читців поезії легендарної поетеси і міні-концерт пісень на її слова, підготовлений студентками консерваторії.

Справжнім фурором стала аматорська інсценізація драми-феєрії "Лісова пісня". Студенти НГУ – виконавці головних ролей - Вікторія Попова, Дмитро Солодовник, Павло Павленко, Ліка Мушкудіані, Тетяна Дубина, Марія Бережна, Ксенія Олексієнко, Руслан Малиновський повністю прониклися провідною ідеєю твору. Костюми, музичний супровід, танець "Зимовий сон", спеціальний макіяж на обличчях Мавки, Русалок, Перелесника у виконанні Юлії Брикотніної (студентки гр. Бдб-10) - все спрацювало на гармонійне сприйняття найвизначнішого твору Лесі Українки. Гра непрофесійних акторів була щирою й захоплюючою. Деякі сцени (приміром, зміна пір року, пожежа, прихід Злиднів у хату Лукаша) важко було поставити без спецефектів. Але й їх відсутність не позбавила спектакль добротності й шарму. Акторські знахідки були наскільки переконливими, що навіть відсутність спецефектів зіграла на руку розгортанню уяви глядачів. Неймовірно, але невеликий аматорський колектив на чолі з викладачкою Іриною Цю’пяк без відповідних фінансових «вливань» самотужки справився з постановкою, тоді як навіть маститі професійні театри не завжди включають цю п’єсу до свого репертуару.