12.12.2011

«Недитячі казки Пушкіна»

«Недитячі казки Пушкіна»

6 грудня 2011 у викладацькій читальній залі бібліотеки НГУ (1 / 7) відбулася зустріч з доцентом кафедри автоматизації виробничих процесів Національної металургійної академії України, фахівцем в області автоматизації прокатного виробництва, автором понад 80 наукових праць і винаходів, Олегом Юхимовичем Потапом.

На цьому заході була представлена ​​його незвичайна книга-дослідження «Недитячі казки Пушкіна». Незвичайна тому, що тема, яка пропонується читачам, дуже далека від професійних інтересів автора, але, безумовно, стала цікава всім, хто небайдужим до творчості та особистості Олександра Сергійовича Пушкіна. Увазі присутніх Олег Юхимович запропонував по-новому поглянути на ці зовсім недитячі твори геніального поета. Коли ми в дитинстві або пізніше читали ці казки, майже нікому не приходили в голову питання щодо героїв казок, їх моральних якостей або їх дій. Автор же спантеличив слухачів несподіваними питаннями з даної теми, на які, як виявилося, немає готових відповідей:

- Для кого Пушкін писав свої казки?
- У чому секрет жорстокості Балди?
- Хто був прототипом царя Салтана?
- Чи треба жаліти Рибака?
- Чим несхожі Царівна з Білосніжкою?
- Дадон - злочинець чи жертва?

І ось своїми роздумами, здогадками і знахідками, що стосуються пушкінських казок він зважився поділитися на зустрічі з читачами і співробітниками бібліотеки гірничого університету.
На думку автора, проведене ним дослідження дозволило поглянути на пушкінські казки як на твори, тісно пов'язані з фактами пушкінської біографії. Поет ніби прагнув у художній формі дати вихід важким роздумам, що мучили його душу, надійно приховуючи при цьому від читачів особисті мотиви.
Свої судження Олег Юхимович привів на прикладі останньої казки «Казка про Золотого півника», яка з'явилася в один з найбільш кризових моментів життя поета Пушкіна. А саме: конфлікт з царем, крах надій і планів на майбутнє, усвідомлення несвободи в своїх вчинках, загальне відчуття безпросвітності існування як художника і творця - все це сталося в житті Пушкіна 1834 році і стало причиною народження найтрагічнішої з його казок. У ній поет дає «урок» для «добрих молодців»: ніколи не вирішуйте свої життєві проблеми, позичаючи перед владою або іншими могутніми і не залежними від вас силами, бо ризикуєте, зробившись їх заручником, занапастити себе, втративши свободу і «самостояння». Але трагедії ніхто не помітив. Натяк Пушкіна, як і раніше, не дійшов до добрих молодців.
Багато відомих пушкіністів трактують образ царя Дадона з «Золотого півника» як негативного героя, хоча Олег Юхимович Потап з цим не згоден. Спираючись на текст казки, він приходить до інших висновків: Дадон став жертвою банди холоднокровних та жорстоких злочинців у складі скопця-астролога, півника і якоїсь дівчини, яка видає себе за Шамаханську царицю. Але за що? У цьому й допомагає розібратися зацікавленим слухачам автор «Недитячих казок Пушкіна».
Виявляється, Пушкін вдавався до жанру казки кожен раз, коли збирався писати про речі, безпосередньо пов'язаних з його особистими життєвими обставинами. Форма казки давала Пушкіну можливість висловити своє розуміння, сформулювати своє відношення і обґрунтувати свою позицію в питаннях, про які він не міг собі дозволити говорити відкрито, ризикуючи відкрити для «натовпу» свої душевні рани і зробити свої глибоко особисті проблеми об'єктом публічного обговорення.
Справжній сенс, закладений Пушкіним в його казки, ніколи не лежить на поверхні, не впадає в очі. Казковий сюжет у Пушкіна дозволяє відвернути увагу читачів від істинної підґрунтя подій і завуалювати справжній авторський задум. Дістатися до нього не просто. Але Пушкін і не хотів, щоб невтаємничені читачі дісталися до нього. Це сьогодні ми, знаючи про Пушкіна те, що за його життя могло бути відомо лише близьким до нього людям, ми, ретельно вивчили його особисті листи і щоденники, ми можемо, читаючи пушкінські казки зрозуміти те, що сучасним Пушкіну читачам було недоступно. На щастя, в пушкінському тексті авторська думка завжди виражена з приголомшливою точністю. Потрібно тільки уважно читати!
Судження і гіпотези з приводу казок Пушкіна непрофесійного літератора викликали великий інтерес у всіх учасників зустрічі. Присутні висловили свою подяку доценту кафедри автоматизації виробничих процесів за його літературознавчі дослідження і новий погляд на вже відомі теми, а також побажали йому подальших творчих успіхів у його дослідницьких пошуках.

Леденьова Н.Д., зав. відділом громадської інформації бібліотеки