Національний гірничий університет — відповідність Часу


ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ КАФЕДРИ


З моменту організації Дніпропетровського гірни­чого інституту дисципліни з шахтних підйомних, пневматичних, вентиляторних та водовідливних установок викладали фахівці кабінету гірничозавод­ської механіки. У 1901-1906 рр. цей курс читав гір­ничий інженер Олександр Михайлович Шергін, який в своїх лекціях акцентував увагу на основах теорії та конструкціях машин.

З 1906 р. лекції з гірничозаводської механіки чи­тає Федоров Михайло Михайлович. Цей час характе­ризувався бурхливим розвитком механізації гірничих робіт. Для приводу підйомних, компресорних, водо­відливних та вентиляторних установок почали засто­совувати електроенергію. Застосування електропри­водів збільшило вплив динамічних явищ на режими роботи установок. На це звернув увагу М.М. Федо­ров у 1916 р. в дисертації на тему "Теория и расчет гармонического рудникового подъема". З цього часу він почав завідувати секцією гірничозаводської механіки.

За час роботи в інституті (1906-1919) академік М.М. Федоров заснував новий напрям, який надалі переріс у першу наукову школу гірничих механіків в Україні, в якій отримало "хрещення" багато ві­домих видатних фахівців у галузі гірничозаводсь­кої механіки.

У 1920-1930 рр. секцією гірничозаводської меха­ніки завідував Макаров Василь Степанович, профе­сор, доктор технічних наук. В цей період співробітники секції гірничозаводської механіки брали актив­ну участь у відбудові шахт Донбасу та Кривбасу, а також вели наукові дослідження з питань удоскона­лення шахтних стаціонарних установок.

Як самостійна адміністративна одиниця кафедра гірничої механіки була створена у липні 1930 р. З то­го часу вона стала авторитетним науковим підрозділом в області проектування й експлуатації шахтних стаціонарних установок, що забезпечують життєдія­льність гірничих підприємств.

Першим завідувачем кафедри (1930-1960) був Тупіцин Георгій Михайлович, доцент, кандидат техніч­них наук. Під його керівництвом вперше в країні до­сліджено автоматизацію шахтних водовідливних установок та запропоновано схеми автоматичного керування насосами шахтного водовідливу.

У 1960-1963 рр. кафедрою завідував Правицький Микола Климентійович, доцент, кандидат технічних наук. Цей вчений виконав велику роботу з подальшо­го зміцнення лабораторної бази кафедри, зокрема, створив унікальну лабораторію шахтних підйомних установок, а також лабораторію гідравліки та насосів.

У 1963-1981 рр. кафедрою завідував Мурзін Во­лодимир Олексійович, професор, доктор технічних наук, який після закінчення ДГІ в 1941 році пішов на фронт та пройшов шлях від Сталінграду до Берліну. За його участю, а далі під його керівництвом були проведені систематичні експериментальні дослідження пневматичних установок шахт Центрального району Донбасу, результати яких лягли в основу док­торських дисертацій В.О. Мурзіна та Ю.А. Цейтліна, де розвинута теорія оптимального проектування цих установок. В.О. Мурзін користувався великим авто­ритетом серед вчених і виробничників як видатний спеціаліст у своїй галузі.

Тривалий час на кафедрі плідно працював професор Цейтлін Юрій Анатолійович. Життя присвятив викладацькій і науковій діяльності на кафедрі гірничої механіки ДГІ, де працював з 1962 по 1980 роки. Основні напрями наукової діяльності: удосконалення теорії і методів проектування і експлуатації пневматичних, дегазаційних установок і установок кондиціювання повітря шахт; розробка наукових основ керування мікрокліматом глибоких шахт.

У 1981-1996 рр. кафедрою завідував Виноградов Борис Володимирович, професор, доктор технічних наук, який розробив і впровадив технічні рішення по зниженню енергоємності та підвищенню ефективно­сті барабанних млинів і гідротранспортних систем гірничих підприємств.

З 1997 р. і дотепер завідує кафедрою гірничої ме­ханіки Самуся Володимир Ілліч, професор, доктор технічних наук. Під його керівництвом виконуються роботи з вдосконалення гальмових систем шахтних підйомних машин на основі комплексних досліджень динамічних процесів в єдиній механічній системі підйомної установки і гальмового приводу. Вирішення проблеми проведення аварійно-рятувальних робіт з ева­куації людей з підземних горизонтів, а також з клітей при їх зависанні в стовбурах шахт шляхом застосування мобільної під­йомної установки АРППУ-6,3 здійснено спів­робітниками кафедри гірничої механіки під керівни­цтвом проф. Самусі В.І. 

Викладацький склад кафедри поповнюється кан­дидатами і докторами наук, підготовленими через аспірантуру і докторантуру. З 1930 р. аспіранти та здобувачі кафедри підготували та захистили 26 кандидатських та 6 докторських дисертацій.

Докторські дисертації захистили В.О. Мурзін (1965), Ю.А. Цейтлін (1969), Б.В. Виноградов (1985), О.М. Шатило (1985), В.І. Самуся (1997), Є.О. Кириченко (2002).


© 2006-2017 НГУ Інформація про сайт